Управління майном
малолітньої дитини
Управління майном
малолітньої дитини
Угоди, де однією зі сторін є дитина, що не досягла чотирнадцятирічного віку, досить поширена ситуація у юридичній практиці. НК «Юридична Опора» пропонує професійний супровід у питаннях, що стосуються гарантування майнових прав таких дітей.
Ключові аспекти щодо прав батьків і дітей на майно
Ключові аспекти щодо прав батьків і дітей на майно
Сімейний кодекс України, СКУ (ч. 1 ст. 173) встановлює, що батьки та діти можуть бути окремими власниками майна, навіть проживаючи разом. Право власності батьків і дітей в Україні регулюється незалежно, при цьому першим заборонено висувати претензії на майно, яке належить їхнім нащадкам. Зважаючи на часткову або обмежену цивільну дієздатність малолітніх дітей, їхні майнові права реалізуються батьками чи усиновлювачами (ст. 242 Цивільного кодексу).
Зазвичай батьки разом вирішують, як розпоряджатися майном дитини, якщо в них немає іншої домовленості. Якщо один з батьків робить щось з майном дитини віком до 14 років, то вважається, що він робить це з дозволу іншого. Але якщо згоди не було, і справа не стосується дрібних щоденних питань, то інший з батьків може піти до суду, щоб скасувати цю дію.
У випадку, якщо батьки та діти сперечаються, кому належить майно, яким вони користуються разом, то вважається, що це майно батьків, якщо суд не вирішить інакше (згідно з ч. 2 ст. 173 СКУ). Права повнолітніх дітей на майно захищаються Цивільним та Сімейним кодексами, а також іншими законами, що охороняють права власності людей.
Забезпечення права дитини на житло:
юридичні аспекти та процедури
Забезпечення права дитини на житло:
юридичні аспекти та процедури
Особливого значення у сфері майнових відносин мають угоди, що підлягають нотаріальному засвідченню або державній реєстрації. Йдеться, зокрема, про операції щодо розділу чи обміну житлової нерухомості, власником якої є неповнолітня особа.
У таких випадках особливої уваги потребують положення Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», що стосуються відчуження нерухомого майна, де діти мають права користування. Відповідно до ст. 12 цього закону, держава гарантує надійний захист прав та інтересів дітей при здійсненні будь-яких операцій з нерухомим майном.
Нагляд за тим, щоб батьки або опікуни дотримувалися житлових прав та законних інтересів дітей, покладено на органи опіки та піклування, що діють згідно з нормами чинного законодавства. Батьки можуть здійснювати подібні правочини з майном неповнолітніх за наявності дозволу від органу опіки та піклування на відчуження майна. Він надається лише за умови збереження права власності на житло дітей (ч. 4 ст. 177 СКУ).
Для реалізації будь-яких операцій з нерухомістю, що перебуває у власності або користуванні дітей, обов’язковою є наявність попередньої згоди від органів опіки та піклування. Посадові особи даних органів несуть особисту відповідальність за дотримання усіх законних прав та інтересів дітей під час надання дозволу на здійснення таких операцій.
Питання експерту:
Питання експерту:
Чи є можливість у дітей до 14 років мати власне майно?
“Юридично малолітні діти мають право ставати власниками майна, використовуючи різні законні способи, а саме: придбання майна за особисті кошти, отримання його у спадок, на підставі договору дарування, а також в результаті приватизаційних процедур. Також вони мають право на володіння об’єктами, що є продуктом їхньої творчої чи фізичної діяльності”.
Роль органів опіки та піклування
Роль органів опіки та піклування
У питаннях розпорядження майном дитини вирішальна роль належить органам опіки та піклування. Батьки не мають повноважень дозволяти дитині самостійно вчиняти будь-які юридичні дії щодо її власності без їхньої згоди. Органи опіки та піклування надають дозвіл на проведення угод з майном дитини лише за наявності впевненості, що її житлові права будуть непорушними.
Важливо зауважити, що необхідність отримання дозволу поширюється не лише на ситуації, коли дитина є формальним власником нерухомості, а й на випадки, коли вона лише має реєстрацію у житловому приміщенні.
Згідно з ч. 5 ст. 177 СКУ, існують конкретні обставини, за яких органи опіки можуть відмовити у видачі дозволу на проведення операцій з нерухомим майном дитини та ініціювати накладення нотаріальної заборони на його відчуження (арешт). Це, зокрема, випадки позбавлення батьківських прав, наявність судового рішення про вилучення дитини з родини, подання неправдивих відомостей, відсутність консенсусу між батьками, наявність майнового спору, а також ситуації, коли угода шкодить майновим правам дитини чи її законним інтересам.
Питання експерту:
Питання експерту:
Чи передбачено законодавством право оскаржити рішення органів опіки та піклування?
“Якщо ви не згодні з рішенням органу опіки та піклування, ви маєте право звернутися до суду для його оскарження. Строк для такого звернення становить шість місяців від дати, коли ви дізналися або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів. Більш детальну інформацію ви можете отримати, звернувшись до спеціалістів НК «Юридична Опора»”.
Для отримання індивідуальної консультації з питань правових відносин щодо житла дітей, звертайтеся до НК «Юридична Опора». Ми надамо всю необхідну інформаційну підтримку та забезпечимо дотримання конфіденційності.
Маєте запитання? Заповніть форму нижче, і ми зв’яжемося з вами у найкоротші терміни.